Герої… Вони вмирали за Батьківщину у смертельному вирії боїв. У партизанських нерівних сутичках із карателями. У катівнях гестапо. У рідних хатах, охоплених вогнем. У річках і морях. Ми не все знаємо про них. Ще не всіх названо поіменно. Сьогодні ми звертаємося до історії, щоб зачерпнути сил із джерел стійкості та нескореності.
Безіменні! О ні! Кожен має ім’я! Обеліски в безсмертя підносить земля, А над ними вогонь вічним сяйвом горить. І його не згасить!!! В ньому біль наш, і рать, і вічна любов, України коханої кров.
У роки війни в Україні загинув кожен шостий громадянин. Хто візьметься підрахувати, скільки вони могли б зробити і скільки б пізнали радісних хвилин…
Не старіє, не зникає пам’ять тих літ. Як свідок грізних років і переможних боїв вона живе у суворому монументі, пильно дивиться на нас у залах музеїв і зі сторінок книг; її, мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.
У цей світлий травневий день шкільна родина зібралася, щоб віддати данину пам’яті тим, хто не повернувся з поля бою, та схилити голови перед мужністю і стійкістю наших прадідів-дідів, які зберегли мир на нашій багатостраждальній землі.
Під єдиним гаслом пройшла в школі І-ІІІ ступенів №36 імені С.П.Корольова міста Києва акція «Рокам ніколи пам’яті не стерти». В рамках цієї акції були проведені: конкурс листівок та аплікацій в початковій школі, он-лайн години спілкування в 5-7 класах, учні 8-9 класів долучилися до проєкту Укрпошти – найкраще привітання ветеранам, учні 9-10 класів працювали над створенням родинних спогадів-проєктів «Історія жива».
https://www.facebook.com/groups/593600051367351/search/?query=%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%2036&epa=SEARCH_BOX
Нам є що взяти від покоління сивочолих ветеранів. Це - совість, порядність, честь, обов’язок, патріотизм. Прості, але надто вагомі поняття, що ніколи не старіють.
Усіх закликаємо: будьте мудрими, нехай добром наповняться ваші серця, нехай жоден із вас не заподіє людям злого, нехай кожен знайде в собі сили відповісти на зло добром, бо інколи люди навіть не знають, що вони коять.
Боже, заради життя на землі збережи своїх дітей, пошли на нашу рідну землю мир і спокій!
Немає правди у війни,
Вона - лиш в мирі та любові!
Зупинись, прислухайся на мить —
Кричать з вогню і мати, і дитина,
Хай буде мир, хай більше не горить
У пеклі війн твоє життя, людино! |